Повністю відверто: «Я більше НЕ гей!»

Мій гомосексуальний досвід має початок у дитинстві. Корінь цієї гидоти виводився з кількох факторів – я зростав без батька, мав надмірну опіку матері й бабусь. Крім того, як мені було 7 років, один старший хлопець втягнув мене в ігри сексуального характеру, після чого мене зґвалтували.

В усьому іншому я був як усі, звичайна людина, яка біжить за чимось у пошуках щастя й любові. Але цю любов я став шукати серед чоловіків. Гадав, що зможу її знайти, займаючись із ними сексом. Мене тягнуло до чоловіків, мені подобалися їхні тіла, мені хотілося з ними романтики й інтиму. Я постійно думав про чоловіків, переглядав порнографію. Але насправді то була не любов, а збочення. Всередині мене щось кричало, що все це неправильно, все має бути інакше. Моя совість буквально вимагала полишити все це і змінити життя. Я намагався не думати про хлопців, про секс із ними… Але, на жаль, все одно повертався до цього.
Але коли мені виповнилося 17, я покаявся і став ходити до протестантської церкви. Моє життя стало радикально змінюватися: покращилися мої стосунки з батьками, я зцілився від невиліковної хвороби і, природно, стало відбуватися зцілення моєї сексуальної сфери. Я чітко усвідомив, що гомосексуалізм – це гидота й гріх. Я зрозумів, що Бог любить мене, але ненавидить цей гріх. Але я не знав, що робити зі своєю проблемою, куди звертатися, тому що в церкві про це ніхто не говорив. Отож на початковому етапі я не раз повертався до гомосексуального способу життя. Але я не здавався, робив усе, щоб вивчити це питання. Прочитав безліч книжок, прослухав море проповідей, повсюди шукав вирішення своєї проблеми.
Як написано в Біблії – шукайте, і знайдете. Незабаром я став розуміти, що гомосексуалізм породжується різними факторами: і спадковими прокляттями, і одержимістю бісами, і зґвалтуванням у дитинстві, і материнським або батьківським неприроднім домінуванням у сім’ї тощо. Я довго молився, досліджував ці пункти, просив Бога, щоби Він звільнив мене від цього біса і зцілив рани мого серця. Тривала справжня війна за мою душу, але я здобув перемогу. Хоча після цього були спокуси повернутися на старий шлях, та я стверджую, що з Божою допомогою я остаточно і безповоротно звільнився від гомосексуалізму. Тепер я можу спілкуватися, дружити з чоловіками, не маючи в голові «лівих» думок. Я більше не маю ніякого сексуального потягу до них. Навпаки – у мене немовби розплющилися очі на жінок, і якщо раніше вони мене не приваблювали, то тепер усе інакше.
Сьогодні багато хто стверджує, що гомосексуалізм – це вроджене явище, обумовлене на генетичному рівні, і що цього не можна позбутися. Але я абсолютно недвозначно заявляю: такі ствердження повністю брехливі. І я певен, що звільнення від гомосексуальної залежності може отримати кожен хворий. Моя молитва – щоби Господь Бог допоміг геям і лесбіянкам усвідомити свою проблему і дав їм прагнення звільнитися від цієї мерзоти.
Нік Картер, Харків love-contra.org/index.php/former/issue/182

Нахабність хворих на гомосексуалізм людей вражає.
Члени оргкомітету по проведенні гей-параду в Україні під назвою
"КиївПрайд2012" звернулися до Президента
Віктора Януковича з вимогою забезпечити захист людей від
дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної
ідентичності. Про це йдеться у відкритому листі, адресованому главі
держави.

Організатори "КиївПрайд2012" відзначають, що в умовах, коли
представники ЛГБТ-спільноти "насмілилися" запланувати на травень цього
року "комплекс правозахисних, дискусійних і культурних заходів,
спрямованих на захист своєї честі, гідності та мирного життя", в
Україні пройшла хвиля образливих, неправдивих, принизливих
висловлювань з уст деяких політичних і релігійних діячів.

У контексті вище викладеного організатори хворі на гомосексуалізм люди
та організатори "Київ Прайд2012" звернулися до В. Януковича "із
закликом вжити таких заходів:

1. Політично засудити всі заклики до обмеження представників
ЛГБТ-спільноти в законних правах, гарантованих Основним законом і
принципами соціальної справедливості.

2. Оголосити природну схожість гомофобії та ксенофобії, неофашизму,
антисемітизму та інших проявів класичної нетолерантності, поставивши
ці явище в один змістовний ряд; визнати гомофобію морально
неприйнятною в здоровому і сучасному суспільно-політичному вимірі.

3. Дати доручення органам прокуратури ретельно відстежувати заклики до
насильства відносно ЛГБТ, прояви ворожнечі, всі випадки розпалювання
ненависті в суспільстві на грунті сексуальної орієнтації або гендерної
ідентичності.

4. Дати доручення Кабінету Міністрів України організувати широку
просвітницьку кампанію про те, що гомосексуальність, відповідно до
рішення того ж Кабінету Міністрів в 1993 році є нормативним проявом
сексуальності - і покласти таким чином край спекуляціям навколо того,
що "гомосексуалізм" нібито є збоченням.

5. Застосувати засоби політичного впливу на деяких народних депутатів
України від Партії регіонів, щоб вони обмежили свою гомофобську
риторику і відкликали свої підписи під законопроектами сегрегаційного
і дискримінаційного змісту, спрямованих проти ЛГБТ та прав людини,
наприклад законопроектів No. 8711 (співавтор - Юлія Ковалевська) і No.
10290 (автор - Вадим Колесніченко).

6. Розробити та подати на розгляд парламенту ряд законопроектів,
спрямованих на пряме забезпечення для ЛГБТ конституційних прав і
свобод, захист людей від дискримінації за ознакою сексуальної
орієнтації або гендерної ідентичності, забезпечення справжнього
громадянського рівноправності для лесбіянок, геїв, бісексуалів і
трансгендерів.

13 квiтня 2012

______________________
.Гомосексуальне подружжя - це травестія (висміювання) справжнього
подружжя. Сьогодні хочуть ліквідували розділ між нормальним подружжям
і патологічними відносинами. Та навіть дуже давно у старій Греції не
придумали нічого патологічнішого. Навіть імператор Нерон, який
інсценував своє весілля з одним молодим викастрованим чоловіком, не
прагнув зробити гомосексуальне <<подружжя>> народним інститутом. Люди з
гомосексуальним нахилом - це пацієнти психіатрії. До них потрібно
відноситися як до хворих, котрі мають порушення психіки, анорексію,
насильний невроз. Але вони повинні розуміти свою проблему і прагнути
стати здоровими. А якщо суспільство поставить на один рівень
патологію і нормальність та здоров'я - то воно дійсно хворе.